55-річчя творчої діяльності та 70 літ з дня народження - «пройдений життєвий шлях, який у людському вимірі зветься ювілеєм» - заслужений працівник культури України, головний хормейстер капели бандуристів імені Остапа Вересая, старший викладач Чернігівського музичного коледжу Микола Борщ зустрів на сцені: у Чернігівському обласному філармонійному центрі фестивалів та концертних програм 8 грудня 2018 року пройшов ювілейний вечір митця під назвою «Дороги іншої не треба…»

Цей концерт - квінтесенція творчої діяльності маестро, адже в житті йому доводилося працювати з духовими, симфонічними оркестрами, народними та академічними хорами, а тепер разом з дружиною Раїсою Миколаївною він працює з чудовим колективом – капелою бандуристів імені Остапа Вересая. «Дякую Господу Богу за те, що дав мені талант, а потім дав силу, щоб цей талант доповнювати», - каже Микола Митрофанович. І додає: «Я все життя намагався жити за таким кредо: віддавати людям те, чим нагородив мене Господь».

За кожним твором, який прозвучав в ювілейній концертній програмі (а всі вони певним чином прем'єри), - реальна життєва історія Миколи Борща. Маестро народився в багатодітній родині в Заудайках на Ічнянщині. У п'ять років вже співав в церковному хорі, у чотирнадцять – керував самодіяльним оркестром… Все почалося в дитинстві. І ювілейна концертна програма, підготовлена артистами  капели бандуристів імені Остапа Вересая  під керівництвом заслуженої артистки України Раїси Борщ – дружини ювіляра, недарма розпочалася з пісні, яку Микола Борщ співав, скільки себе пам’ятає  – «Дивлюсь я на небо». Яскравим залишився спомин про батькову криницю, яку довелося малому Миколі копати на батьківському подвір’ї. «Батькова криниця» авторства земляка-ічнянця Станіслава Маринчика, який приїхав на ювілей привітати друга-колегу, – саме про це. А знамениті «Чорнобривці» - це про мамині чорнобривці, які вона висівала біля хати після того, як її син Микола виконав цю пісню в сільському клубі.

Були навчання в Чернігівському музичному училищі, військова служба, навчання в Київській консерваторії, робота у Ніжинському педагогічному інституті. Каже, єдине місце на землі, де він відчуває себе по-справжньому щасливим, – це Україна, рідна Ічнянщина. Так народилися пісні, що прозвучали в ювілейному концерті - «Дніпро й Десна – моя держава», яку Микола Митрофанович написав на вірші свого земляка, відомого поета Леоніда Горлача, «Ічнянський край» на вірші знову-таки земляка Івана Буренка – свого роду гімн Ічнянщини.

Душу й серце митця хвилюють трагічні сторінки вітчизняної історії. Тому не могли не потрапити в ювілейну концертну програму такі пісні як «Ой ви Крути», а також присвячений темі Голодомору (який безпосередньо торкнувся родини Борщів - чотирьох дітей батько Миколи Митрофановича поховав в ті роки) твір «Вдово Україно».

На ювілейному вечері Миколи Борща вперше – як подарунок ювілярові – у виконанні тріо бандуристок в складі Лілії Козлової, Лідії Тарасенко та Вікторії Шульги прозвучала пісня «Де вітер землю голубить». Сюрпризом вечора став виступ Антона Копитіна. Цьому виконавцю дорогу на велику сцену відкрили саме Микола і Раїса Борщ, відзначивши його виступ з колективом капели бандуристів «Зачарована Десна» музичного училища. Згодом Антон став переможцем 5-го сезону «Голосу країни».

Чимало відзнак отримав в цей вечір ювіляр. Зокрема, директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Олександр Левочко вручив відзнаку Міністерства культури за вагомий особистий внесок в розвиток культури і мистецтва України та подяку Чернігівської обласної ради, настоятель Катерининського храму отець Роман Кіник вручив орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня – цим орденом Патріарх Філарет нагородив Миколу Борща з нагоди ювілею.
Теплими і щирими були привітання від земляків-ічнянців, членів Ічнянського земляцтва в Києві, колег і вихованців Миколи Борща. Своїми виступами привітали ювіляра артисти народного аматорського хору «Десна» Чернігівського міського Палацу культури під керівництвом заслуженого працівника культури України Миколи Олексієнка (десять років життя віддав Микола Митрофанович цьому колективу), Володимир Ус, Ольга Коцур та фольклорний гурт «Калита» Палацу культури, Олександр Прокопенко, Народний академічний хор обласного філармонійного центру (керівник та головний диригент - Володимир Коцур)…

«У сузір’ї колективів обласного філармонійного центру капела бандуристів імені Остапа Вересая займає особливе місце, - каже генеральний директор і художній керівник центру, заслужений діяч мистецтв України Сергій Теребун. – Особистість завжди творить історію. Тому неможна уявити собі мистецтво Чернігівщини, не згадавши прізвище Борщ». Дійсно, відомо, коли об’єднуються енергії двох людей, то їх спільна енергія не подвоюється, а примножується в рази. Це напевне можна сказати про подружжя Миколи і Раїси Борщ. Дуетом вони  виконали пісню «Як надійшла любов».

А кульмінацією ювілейного концерту стала пісня в аранжуванні Миколи Борща, яка дала назву програмі – «Дороги іншої не треба…» Тараса Петриненка. Переповнений зал філармонійного центру співав її разом з ювіляром стоячи. Справді, дороги іншої не треба щасливій людині, яка йде саме тим шляхом, який випав на її долю, на який благословив її Господь і люди.

Прес-центр Чернігівського обласного філармонійного центру
фестивалів та концертних програм
тел.: (0462) 675-431

Фото Андрія Ясного та Віктора Кошмала